Підбір кредитів:
Договір франчайзингу: дванадцять найгірших умов договору про франшизу 31.10.2007
Існують різні умови договорів про франшизу. Ми подаємо найгірші з них. Не підписуйте договір про франшизу до внесення поправок за наступними умовами...
Жорсткий регламент
Деякі угоди про франшизу забороняють одержувачам франшизи обговорювати будь-які аспекти їхнього досвіду роботи з франшизою з ким-небудь стороннім. Це порушує правила Федеральної торгівельної комісії та інші державні закони про розголошення інформації, що вимагають передавати списки колишніх одержувачів франшизи майбутнім її одержувачам.
Умова про місце проведення судової справи
Цими умовами зумовлюється проведення судових розглядів в рідному штаті франчайзера. Це не тільки збільшує витрати одержувача франшизи, але також дозволяє особі, що передає франшизу, бути позивачем, вирішувати розгляд у судовому порядку і навіть виступати посередником у себе на батьківщині.
Відсутність періодів для внесення виправлень у обох сторін
Більшість договорів про франшизу надають франчайзеру 30, 60 або 90 днів для виправлення будь-яких недоліків; деякі договори навіть не передбачають відшкодування збитків одержувачу франшизи з огляду на невиконання зобов'язань франчайзером. З іншого боку, деякі договори не передбачають періоду для внесення виправлень щодо будь-яких невиконаних одержувачем франшизи зобов’язань. Що добре одному, то добре й іншому.
Пункти договорів про виключення взаємності і конкуренції
Більшість угод про франшизу містять жорсткі умови про неконкурентні дії, як щодо терміну договору, так і географічних масштабів. Водночас багато договорів дозволяють франчайзеру розміщувати конкурентні торгівельні ятки там, де вони хочуть. Якщо особа, що передає франшизу, хоче захиститися від одержувача франшизи після закінчення терміну дії договору, чому тоді одержувач франшизи повинен втрачати такий же захист під час дії договору?
Вимога єдиних джерел поставок
Більшість франшизних систем вимагають від одержувача франшизи купувати продукцію виключно у франчайзера або у постачальників, визначених франчайзером. Не дозволяється придбання товару з альтернативних джерел, навіть за умови дотримання всіх стандартів. Отже, валовий прибуток одержувача франшизи завжди буде залишатися в руках франчайзера.
Примусова суборенда з отриманням від цього прибутку
Більшість франшизних систем вимагають від одержувача франшизи брати франшизні приміщення в суборенду у франчайзера, який, своєю чергою, орендує приміщення в орендодавця. Таким чином, франчайзер займається нерухомістю, отримуючи при цьому чистий прибуток без ризику. Крім того, факт отримання такого прибутку і його розмір рідко зазначаються в оголошеннях про надання франшизи.
Відсутність відповідальності за рекламні фонди
Роками угоди про франшизу складалися таким чином, що франчайзер отримував максимум свободи дій з використання рекламних засобів. Договори часто складаються так, аби франчайзеру не доводилося витрачати гроші на рекламу, тоді як одержувач франшизи вносить свою частку в рекламні фонди.
Відсутність положень про обопільне оплачування судових витрат
Більшість угод про франшизу вимагають від одержувача франшизи оплачувати всі судові витрати у разі проведення судових процесів між сторонами. Однак, якщо справу виграє одержувач франшизи, договір не передбачає відшкодування йому судових витрат. Єдиний спосіб, завдяки якому одержувач франшизи може домогтися отримання судових витрат, — випадок, коли закон штату зумовлює таке відшкодування або ж, що малоймовірно, одержувач франшизи виграє позов (prevails on a RICO claim).
Виплата «подяки» (відкату або хабара)
Деякі договори відкрито визнають, що франчайзер має право укладати договори з продавцями, які продають товари і послуги, передбачені угодами про франшизу, одержувачам франшизи. Дуже часто такі продавці роблять виплату «подяки», що стимулюють винагороду, та комісійні франчайзерам в обмін на дозвіл продавати свої товари і послуги на ринку, захищеному від конкуренції. Замість передавання цих коштів одержувачу франшизи з метою зниження цін на товари та збільшення прибутку ці гроші йдуть до кишені франчайзеру.
Обов'язкові положення про арбітражний розгляд
Хоча арбітражні розгляди є більш швидкими і дешевими, вони мають великі недоліки для одержувачів франшиз. Арбітражний розгляд є приватною справою, і ухвалені рішення не створюють прецеденти. Крім того, можливість одержувача франшизи домогтися від франчайзера отримання документів і виплати внесків суворо обмежена.
Радикально відрізняються франчайзингові договори про продовження/оновлення
Багато одержувачів франшизи виявляють, що під час продовження контракту вони насправді не продовжують чинний договір, а отримують зовсім нову угоду, часто з іншими фінансовими умовами та обставинами здійснення діяльності.
Односторонні поправки до франчайзингових договорів
У багатьох франчайзингових договорах зазначено, що франчайзер може періодично змінювати керівництво або інші стратегічні курси компанії без повідомлення про це чи отримання згоди одержувача франшизи. Таким чином, франчайзер отримує право односторонньо змінювати договір. Більше того, одержувачу франшизи рідко надається можливість вивчити правила здійснення діяльності франчайзера до продажу франшизи.
Проблеми, які виникають в одержувачів франшиз
Відмова від юридичних прав
Під час придбання франшизи у договорі завжди передбачається відмова майбутнього одержувача франшизи від його прав згідно з чинним федеральним і державним законом про франшизу. Франчайзерам повинні заборонити вимагати від одержувачів франшиз угоди з умовами в договорах про франчайзинг, які спрямовані на позбавлення одержувача франшизи відповідальності або зобов'язань, покладених на нього іншими законами.
Свобода об'єднань
Чимало франчайзерів застосовують агресивну тактику, спрямовану на запобігання об'єднання одержувачів франшиз в незалежні асоціації. Одержувачі франшиз, які вважаються «лідерами», часто наражаються на погрози з боку франчайзерів. Свобода об'єднань є основним конституційним правом, яке франчайзери постійно не визнають за своїми одержувачами франшиз — за допомоги договорів або інших процедур.
Жодних фідуціарних обов'язків
Фідуціарні обов'язки є звичайною практикою у багатьох ділових операціях. Структура франчайзингу особливо спонукає до таких обов'язків. Сторони володіють різною ринковою владою, франчайзер володіє значно більшим обсягом інформації порівняно з одержувачем франшизи; а бізнес одержувача франшизи повністю перебуває в руках франчайзера. Одержувачі франшиз вважають, що франчайзер має обмежені фідуціарні обов'язки і повинен виявляти найвищий рівень відповідальності під час ведення бухобліку, отримання грошей, нарахування зарплати та інших послуг від імені одержувача франшизи або ж за керування рекламним або іншими фондами, спрямованими на просування товару, в яких матеріально має брати участь одержувач франшизи.
Агресія
Некоректним вважається з боку франчайзера спонукати одержувача франшизи до інвестування капіталу для створення компанії, а потім засновувати конкурентну фірму достатньо близьку до існуючої франшизи, що призводить до серйозних збитків або руйнування останньої. Франчайзери повинні утримуватися від агресивних дій щодо власних бізнес-партнерів — своїх одержувачів франшиз.
Несумлінність
Прояв довіри особливо цінується в контрактах і торгівельному праві. Це також повинно застосовуватися до франчайзингових відносин сторін договору. Довіра не означає, що зазначені в письмовому договорі умови будуть змінені. Це означає, що франчайзер буде, можливо, більш розумним, реалістичним і чесним під час здійснення дискреційних повноважень, зазначених у контракті. Франчайзер не повинен бути застрахованим від наслідків власної несумлінності тільки тому, що суди неохоче використовують поняття про сумлінність.
Джерела поставок
Більшість франшизних відносин уповноважують одержувачів франшиз купувати товар, обладнання, меблі та іншу продукцію у франчайзера або джерел, які є філіями франчайзера або схвалені ним. Одержувачі повинні мати право купувати товари, які відповідають вимогам франчайзера, з незалежних, конкурентних джерел. Прив'язування одержувачів до певних продавців вартує їм мільйонів доларів, перешкоджає конкуренції серед місцевих торговців і має негативний вплив на споживачів. Франчайзери зобов'язані контролювати характеристики товару, що надходить від продавця, і не повинні обмежувати конкуренцію в постачанні відповідних товарів.
Підписання дозволу на продаж
Коли дрібний підприємець вирішує продати компанію, він просто визначає ціну, знаходить покупця і продає. Утім, коли одержувач франшизи хоче продати свій бізнес, франчайзер часто вимагає, щоб одержувач франшизи, що продає компанію, підписав форму, в якій він заявляє про припинення діяльності і отримує дозвіл, котрий свідчить про те, що одержувач франшизи звільняє франчайзера від будь-яких позовів.
Необґрунтоване припинення дії договору
Простими словами, франчайзингові договори не повинні бути припинені довільно. Для припинення дії договору повинна існувати поважна причина.
Положення про створення конкуренції
У кожному франчайзинговому договорі є стаття про заборону конкуренції між сторонами, що забороняє одержувачеві франшизи стати незалежним підприємцем у певній галузі після закінчення терміну дії контракту. Ефект від цього пункту полягає в тому, що франчайзер привласнює собі всі активи, створені одержувачем без будь-якої компенсації останньому. Одержувачі повинні мати право зберігати частину своїх активів і займатися цим бізнесом з умовою, що одержувач припиняє використання торгівельної марки і секретів франчайзера і повертає всі конфіденційні матеріали останньому.
Відсутність права на подання позову
Згідно з чинним правилом Федеральної торгівельної комісії (ФТК) про франчайзинг і комерційні підприємства, у 38 штатах одержувачі франшиз не мають права на подання позову. Нині одержувачу слід звернутися до уряду за компенсацією, якщо франчайзер порушив правила ФТК. Звіт GAO від липня 1993 р. про діяльність ФТК щодо франчайзингу засвідчив, що ФТК відповідає лише на 6% скарг одержувачів, звертаючись до федерального суду лише в 2% випадків. Якщо заборона деяких видів діяльності встановлено у федеральному порядку, то відшкодування слід шукати у федеральному суді. Тому одержувачі франшиз просять про зняття обмежень і шукають шляхи приватизації механізму примусу.