Чи потрібно платити за вивіску як за рекламу? 14.10.2011

Як відрізнити інформаційну вивіску від зовнішньої реклами? Це питання часто постає перед підприємцями-початківцями. Багатьом із них доводиться відкривати свої офіси на цокольних поверхах, у напівпідвалах та пасажах, у яких шукати фірму і не думають. У таких випадках виручає вивіска-покажчик. І все б нічого, але згодом приходять представники влади, щоби стягнути штраф. Бо, мовляв, це не вивіска, а зовнішня реклама.

Чи потрібно платити за вивіску як за рекламу?

Нормативна база

Чому у підприємця виникають подібні труднощі? Тому що розібратися, що є вивіскою, а що — зовнішньою рекламою, справді нелегко. З одного боку, згідно з ст. 1 Закону «Про рекламу», вивіска за місцем розташування суб'єкта господарювання підпадає під визначення зовнішньої реклами, як і будь-яка реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. З іншого боку, п. 7 ст. 8 того ж Закону говорить, що розміщення інформації про виробника товару або самому товару в місцях його реалізації, зокрема на елементах обладнання під час оформлення місць торгівлі, а також на самому товарі та його упаковці, не вважається рекламою. Навпаки, згідно з ч. 3 ст. 17 Закону «Про захист прав споживачів», продавець зобов'язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, приналежність та режим роботи свого підприємства.

Водночас у листах-роз'ясненнях Держкомпідприємництва (від 31.05.2005 р. № 4186, від 09.10.2006 р. № 7313, від 13.11.2006 р. № 8137, від 28.12.2006 р. № 9522, від 07.06.2007 р. № 4089, від 05.09.2007 р. № 6635) йдеться: якщо на фасаді будівлі або на займаному суб'єктом господарювання приміщенні розміщена вивіска з одним лише найменуванням, це не може вважатися зовнішньою рекламою, і регулюється подібна ситуація згідно з п. 7 ст. 8 Закону «Про рекламу».

При цьому важливо, щоб така вивіска не містила закликів до придбання товару чи послуги або іншої інформації, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів та їхню зацікавленість. Лише тоді її розміщення не вимагає отримання дозволу.

Розміщення вуличної вивіски з найменуванням, адресою, відстанню та іншими даними свідчить про фактичне місце розташування підприємства. З цим начебто ніхто не сперечається, але доводити змушують. Чому? Бо якщо на вивісці, скажімо, крім найменування, адреси, часу роботи і логотипа, вказують будь-які якості реалізованої послуги, то це вже зовнішня реклама. Тобто вивіска фотокурсів «Поспішай творити» — це просто вивіска, допоки «Поспішай творити» — назва курсів. Але варто дописати на ній, що це авторський курс фотографії Васі Пупкіна, як постає питання про зовнішню рекламу. Якщо в документах заклад називається «Авторський курс фотографії Васі Пупкіна «Поспішай творити»» — можна не турбуватися, але якщо «Поспішай творити» — життєве кредо Васі Пупкіна, це вже «інформація, яка покликана підтримувати інтерес споживачів», якій на вивісці робити нічого, на відміну від об'єкта зовнішньої реклами.

Як бачите, прагнучи привернути увагу до вивіски, головне — не переборщити, якщо не хочеться зайвий раз платити, оскільки поширення реклами в Україні платне, а штраф за неподання до контрольних органів інформації про вартість виготовлення реклами становить 100 НМДГ (п. 6 ст. 27 Закону «Про рекламу»). У разі неможливості встановлення вартості реклами такий штраф зростає вже до 300 НМДГ (п. 7 ст. 27 Закону «Про рекламу»).

Вимоги до вивіски

Умови, за дотримання яких вивіска не вважається рекламою, закріплені в п. 6. ст. 9 Закону «Про рекламу». Перелік інформації, яку можна помістити на вивісці, крім зареєстрованого найменування особи-суб'єкта господарювання, містить також знаки для товарів і послуг, які належать особі, яка зобразила їх на вивісці (тобто тільки власні товарні знаки), вид діяльності, якщо це не є зареєстрованим найменуванням особи, час роботи. Ініціатива ж прикрасити вивіску альтернативною інформацією не з цього списку незмінно призводить до плати за зовнішню рекламу.

Щодо місця розташування вивіски, то всередині приміщення ви можете помістити її в будь-де, але зовні, будьте ласкаві, зробіть це на зовнішній поверхні будівлі не вище першого поверху. Проте якщо йдеться про торговельний або офісний центр, в якому ваше приміщення розташоване вище першого поверху, вивіску можна розмістити на поверсі, на якому розташоване власне або орендоване приміщення, але тільки біля його входу.

Якщо підприємцю і надана свобода самовираження щодо вивіски, то хіба лише щодо її розмірів. Закон «Про рекламу» не встановлює жодних вимог до того, як інформація повинна бути представлена на вивісці.

Місцеві органи влади не мають права встановлювати додаткових обмежень щодо кольору, форми, кута нахилу, шрифту вивіски. Хоча, вивіска, що розташована близько до дороги, не повинна перешкоджати або ускладнювати рух транспортних засобів, але чи є такий покажчик вивіскою — інше питання.

Покажчик

Вивіска є різновидом інформаційної таблички, як і покажчик з номером будинку і назвою вулиці або дорожній покажчик з назвами вулиць тієї чи іншої розв'язки, що пропонує проїхати 300 м до чергового проспекту. Останнім часом нерідко можна побачити такий покажчик, де, крім назв вулиць, може значитися і приватна заправка, і заклад громадського харчування. Те ж відбувається і в переходах нових станцій метро, а метрополітен у нас, як відомо, активно розбудовується напередодні Євро-2012.

Там, де нещодавно акуратно тулилися найменування прилеглих вулиць, до них приєдналися координати приватних медичних центрів, стоматологічних клінік, численних фітнес-клубів і салонів краси. Причому покажчики часто займають велику площу, підсвічуються в темний час доби. І це при тому, що покажчик розташований не на фасаді будівлі і не біля входу в нього, а отже, статусу вивіски не має (ч. 6 ст. 9 Закону «Про рекламу»). Чи ні?

У цьому випадку теж можна спробувати застосувати п. 7 ст. 8 Закону «Про рекламу», що розміщення інформації про виробника товару та товар у місцях його реалізації. На питання, що вважати місцем реалізації товару, у законодавця чіткої відповіді немає. Тому трактувати термін «місце реалізації товару» можна так широко, щоб охопити покажчик, розташований поруч з приміщенням (наприклад, на дереві біля входу). Але це позиція підійде лише ідеалісту, який не боїться постраждати за ідею, оскільки судова практика в подібних питаннях рідко йде назустріч підприємцеві. До того ж, покажчик, розміщений не за адресою пункту торгівлі, а в метро, нехай навіть вихід з нього упирається в двері офісу, це є рекламою. Щодо такої таблички, потрібно отримати дозвіл на її розміщення та сплачувати податок на рекламу.

Мовний бар'єр

Великі міста давно вже не соромляться підморгувати споживачам люмінесцентними вивісками бутиків з незрозумілими слов'янам назвами. І якщо українські, російські і навіть англійські вивіски ще можна якось зрозуміти, скандинавські і балтійські торговельні мережі нерідко шокують наших співвітчизників наявністю невідомих літер із двома крапками, рисками і кришечками.

Виходить, обмежень щодо мови вивіски в Україні немає? Дійсно, під дію Закону «Про мови» вивіски начебто не потрапляють. Однак ст. 35 цього документа встановлює, що тексти офіційних оголошень, повідомлень, плакатів, афіш, реклами виконують українською мовою. Поряд з текстом, викладеним українською, може бути розміщений його переклад іншою мовою. Враховуючи, що вивіску досить часто плутають із зовнішньою рекламою, можна говорити про неї як про «тощо». Крім того, на вивісці дозволено розміщувати лише зареєстроване найменування підприємця, звичайно, українською мовою.

Але якщо з усього переліку інформації, яку можна помістити на вивісці, вам сподобається товарний знак, згідно з ст. 6 Закону «Про рекламу», перекладати його не доведеться. Нагадаємо, знаки для товарів і послуг подають у рекламі у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні, а оскільки зареєстровані вони можуть бути і без перекладу українською, то ось вам і багато нечитабельних літер. У будь-якому випадку, щоб уникнути перевірок органів влади, краще написати біля оригінальної назви його українську транслітерацію.


Терміново потрібні гроші?