Підбір кредитів:
Єдиний внесок соціального страхування: що змінилося 1 серпня 2011 року 25.08.2011
Зміни, які Пенсійний фонд України Постановою № 18-1 вніс з 1 серпня 2011 р. у форми звітності з єдиного внеску, спричинені необхідністю вирішити практичні питання, які виникли як у страхувальників, так і у робочих органів ПФУ у зв'язку зі складанням та обробкою звітності.
Крім самого тексту Порядку № 22-2 змін також зазнали і п'ять його додатків. Крім того, Пенсійний фонд запровадив нову форму звітності: «Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання». У таблиці наведено оновлений перелік форм звітності з єдиного внеску.
Таблиця. Форми і структура нової (серпень 2011 р.) звітності з єдиного внеску
Постанова № 18-1 формально набула чинності з 1 серпня цього року. Однак оновлену у зв'язку з цим звітність страхувальники представлятимуть не в серпні, а з вересня, тобто від звітності за серпень 2011 р. Далі більш детально розглянемо самі зміни.
Зміни в додатку №18-1 до Порядку №22-2
У додатку 2 «Таблиця відповідності кодів категорії застрахованої особи та кодів бази нарахування і розмірів ставок єдиного внеску» доповнено новими кодами категорій застрахованих осіб 32-35.
Працедавцям, можливо, доведеться застосовувати код 32, який передбачений для інвалідів, що працюють на посадах, робота на яких зараховується до спеціального стажу (держслужбовці, журналісти тощо). Раніше для відображення відомостей про таких осіб у звіті використовувався код 2, який був загальним для всіх працюючих інвалідів.
А фізичні особи-підприємці, серед яких платники єдиного податку, які здійснюють доплату до мінімального розміру єдиного внеску, відтепер мають свій код 35.
Слід зазначити, що для цієї категорії платників також передбачена нова форма звітності — «Відомості про суми доплати до мінімального страхового внеску» (таблиця 2 додатка 6).
У таблиці 5 додатка 4 тепер необхідно вказувати період трудових відносин з особами, яким надана відпустка p догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку, та особами, яким надана відпустка через вагітність та пологи.
Слід узяти до уваги також те, що в таблиці 5 передбачена окрема графа 7, в якій необхідно буде вказувати наступні категорії осіб:
- наймані працівники (трудова книжка);
- наймані працівники (без трудової книжки);
- особи, які виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру;
- особи, яким надана відпустка з догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку;
- особи, яким надана відпустка через вагітність та пологи.
Для осіб, які підпадають під категорії 4 і 5, у графі 10 цієї таблиці зазначається період відповідної відпустки.
Крім того, у графі 11 таблиці 5 необхідно вказувати причину припинення трудових відносин з посиланням на відповідну норму КЗпП, на підставі якої розірвано трудові відносини з працівником.
Змінився також порядок подання відомостей про застраховану особу, з якою був укладений або розірваний трудовий договір за попередній період. Раніше, якщо страхувальник не вказував таку особу, то він повинен був представляти разом з черговим звітом звіт за попередній період із зазначенням статусу таблиці 5 «вихідна», де повинні були міститися відомості про цю особу. Тепер така таблиця у звіті за попередні періоди має статус «додаткова».
ПФУ доповнив перелік кодів типу нарахувань новими «кодами помилок» 6-9, які вносять у графу 10 «Тип нарахувань» таблиці 6 додатка 4. Розшифрування цих кодів представлена у примітці до таблиці 6, а також у п.4.9 Порядку № 22-2
За допомоги цих кодів страхувальники зможуть під час подання звітів за звітні періоди 2011 р. виправляти помилки, які були допущені за нарахування пенсійних внесків за звітні періоди до 1 січня 2011 р.
Під час заповнення графи 11 «Місяць і рік, за який проведено нарахування» таблиці 6 слід звернути увагу на примітки до цієї графи. Якщо раніше її потрібно було обов'язково заповнювати у зв'язку з нарахуванням суми допомоги з тимчасової непрацездатності, відпускних, що припадають на відповідний звітний період, і з кодами типів нарахувань 1-5, то тепер її також необхідно заповнювати за відображення сум з кодом типу нарахувань 6-9, які зазначені у графі 10, і за відображення сторнованих сум відпускних та допомоги з тимчасової непрацездатності, нарахованих у попередніх періодах. Нарешті ПФУ офіційно вирішив проблему з коригуванням суми єдиного внеску, нарахованого у минулих періодах у зв'язку з уточненням робочого часу застрахованої особи.
У таблиці 6 також з'явилися нові графи:
- графа 13 «Кількість календарних днів тимчасової непрацездатності», в якій слід вказувати період тимчасової непрацездатності, зокрема через нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, на підставі листка непрацездатності;
- графа 14 «Кількість календарних днів без збереження заробітної плати», в якій зазначається період відпустки працівника без збереження заробітної плати.
Зміни в додатку 5 до Порядку №22-2
Додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» підприємці та самозайняті особи будуть подавати за звітний 2011 р. тільки в наступному році. Фактично їм так і не довелося скласти цей звіт за старою формою, тому порівнювати нову і стару форми звітності немає сенсу.
Можна лише відзначити, що ПФУ передбачив відображення в цій формі звіту інформації про періоди тимчасової непрацездатності та відпустки через вагітність та пологи, яка необхідна для персоніфікованого обліку застрахованих осіб, зокрема з метою обчислення страхового стажу для призначення пенсії та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Зміни в додатку 6 до Порядку №22-2
В оновленій формі додатка 6 з'явилися дві нові таблиці:
- таблиця 2 «Відомості про суми доплати до мінімального страхового внеску», яка повинна подаватися добровільно застрахованими особами, самостійно здійснюють доплату до суми страхових внесків для того, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не менше мінімального страхового внеску. Очевидно, цю таблицю слід подавати за підсумками звітного календарного року;
- таблиця 3 «Відомості про суми доплати до мінімального страхового внеску згідно з повідомленням-розрахунком», яку надають фізичні особи-підприємці протягом одного календарного місяця після здійснення доплати.
Особи, які страхуються добровільно, як і раніше, надаватимуть за підсумками звітного року таблицю 1 додатка 6.
Новий додаток 7 Порядку №22-2
Додаток 7 «Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» мають подавати всі страхувальники-працедавці (фізичні та юридичні особи) за настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з застрахованою особою Додаток подається також тоді, коли цей випадок стався з фізичною особою, яка обрала спрощену систему оподаткування, або з членом сім'ї, який бере участь у здійсненні підприємницької діяльності.
Термін подання звіту — протягом двох робочих днів після настання страхового випадку. Подання цієї форми звітності необхідно для визначення розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат.
Додаток 7 складається лише з однієї таблиці — «Відомості про застраховану особу, з якою стався нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання». Її слід складати за кожною застрахованою особою, з якою стався страховий випадок.
У таблиці цього додатка вказують щомісячні дані про:
- кількості днів, відпрацьованих застрахованою особою (крім днів тимчасової непрацездатності, відпустки через вагітність та пологи, відпустки для догляду дитини до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком);
- суми нарахованої заробітної плати в межах максимального розміру доходу, на який нараховувався єдиний внесок (крім суми виплати за тимчасовою непрацездатністю, відпусткою через вагітність та пологи, відпустки для догляду дитини до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком).
Дані подають за останні 12 календарних місяців за основним місцем роботи, де стався нещасний випадок. Нагадуємо, що періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для страхової виплати, є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Таким чином, дані слід подавати за повні календарні місяці, що передували страховому випадку.
Обновлено: 25.08.2011
Автор: Інна Журавська, Інна Львова