Підбір кредитів:
Як допомогти дитині зрозуміти значення грошей (польський досвід) 04.05.2012
Ми завжди мріємо про щастя і зацікавлені, щоб і нашим дітям усього вистачало, і вони почувалися добре також фінансово. Яким же чином ми можемо допомогти дітям зрозуміти складні механізми фінансового світу? Чи давати дитині кишенькові гроші? Коли починати говорити про гроші, про страхування? Хто повинен це ініціювати і проводити?
Припустимо, що ініціатива йде від батьків. Це вимагає не тільки значної мобілізації, але і відповідей на дуже важливі питання, наприклад, як допомогти дітям зрозуміти значущість грошей, з чого почати виховання ощадливості у дитини.
Сила прикладу
Перш ніж ми почнемо лекцію про фондовий ринок та акції, давайте подумаємо над тим, які ми, дорослі, який у нас підхід до грошей, інвестицій, заощаджень або благодійності. Важко буде навчити дитину економити, якщо ми самі витрачаємо всю нашу зарплату на так звані «поточні витрати». Як можна розказати дитині про доброчинність, якщо ми, коли грає Великий благодійний різдвяний оркестр не виходимо з будинку, щоб не покласти грошей у кошик для пожертвування? Ми маємо пам'ятати, що діти — хочемо ми цього чи ні — беруть з нас приклад. Багато часу мине, перш ніж підліток почне самостійно інвестувати кошти на фондовому ринку, а не витрачати спонтанно всі гроші.
Отже, головна порада для початку: спробуйте бути для дитини гарним прикладом, показуйте вигоду від економії, добре вкладених грошей і радість від допомоги іншим.
Коли і як?
Коли починати говорити з дитиною про гроші? Правду сказати, тема фінансів має стати одним із «простих» питань, які ви обговорюєте в домашніх розмовах. Як ми розповідаємо дітям про те, як на деревах розпускається листя навесні, так само говоримо про те, як працюють банки, банкомати або каса в магазині.
Пам'ятайте, що гроші (навіть їх відсутність) не є ганебної або призначеною лише для дорослих темою. Чим швидше дитина зрозуміє, що за купівлі потрібно платити ті ж гроші, які заробляють батьки, тим краще. Як допомогти дитині зрозуміти значення грошей? Для трирічних набагато цікавіші і більш значущі монети, а не паперові гроші. Щоб малюк зрозумів, що 1 злотий має більше значення, ніж 10 грошей, ми повинні запастися великою кількістю монет. Це також хороший спосіб навчитися рахувати.
Наприклад: я можу дати тобі одну цукерку просто зараз або дві за хвилину або ще пізніше, за 10 хвилин. Чому надаси перевагу? Є можливість показати дитині зміну значень в реальному часі. У щоденних іграх і забавах, залежно від уяви дорослих, можна використовувати ситуації, з яких видно, що варто вчитися і працювати, аби мати можливість заощаджувати або відмовлятися від чогось заради іншого, обмежувати споживання (щоб, скажімо, купити нові черевики, орендувати житло, придбати ліки).
У науці ощадливості слід також пам'ятати про те, що як для дворічної дитини чудовим рішенням є свинка-скарбничка (але щоб розбивати її, аби скористатися грошима), так чотирирічна дитина може бути гордим власником гаманця. Те, чого ми хочемо навчити малюка, — це не лише розуміння значення грошей, але й поважати їх. Коли дитина має гаманець, гроші не мають права випадати з кишені або лежати на підлозі. Крім того, дитина знає, скільки у неї грошей, і відчуває себе дорослою.
Або...
Ми наближаємося до дискусійного питання: давати чи не давати дитині кишенькові гроші? Тут є однаково аргументів «за» і «проти». Якщо дитина знає і розуміє, що таке гроші, що таке простий механізм заробітку та заощаджень, то виплата кишенькових грошей дійсно стає раціональним і освітнім рішенням.
Ба більше, підтримка майбутнього фінансиста додатковими сумами цілком відповідає пропозиції американських експертів: щоб виховати ощадливу дитину, батьки повинні вкладати свою лепту в економію малюка. Завдяки такому рішенню дитина бачить вигідність економії.
У часи змінної кон'юнктури здається, що ощадлива дитина краще розуміє фінансове життя своїх батьків. Тоді набагато простіше в її свідомості народжується бажання підстрахуватися (відкладати на можливий чорний день). І, відповідно, наблизиться перспектива життя в матеріальному достатку.
Обновлено: 04.05.2012
Автор: dr Marek Śliperski (Переклад: Олеся Блащук)