про твої фінанси

Фінансовий лізинг

Фінансовий лізинг автомобілів в Україні, особливості укладення договорів, нормативно-правове регулювання та оподаткування.

Путівник за статтею

  1. Що таке фінансовий лізинг
  2. Нормативне регулювання фінансового лізингу
  3. Суб'єкти і об'єкти фінансового лізингу
  4. Договір фінансового лізингу
  5. Оподаткування операцій фінансового лізингу
Відео путівник
Фінансовий лізинг

Фінансовий лізинг

Що таке фінансовий лізинг

Фінансовий лізинг або фінансова оренда - це лізинг, при якому лізингодавець зобов'язується придбати у власність майно у продавця (постачальника) відповідно до встановленої лізингоодержувачем специфікаціїї і умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) .

Дещо інший підхід до поняття фінансового лізингу сформульований в податковому законодавстві.

Лізинг вважається фінансовим, якщо лізинговий договір містить одну з таких умов:

  • об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 відсотків його первинної вартості та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
  • сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкта лізингу;
  • якщо у лізинг передається об'єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 відсотків амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою 90 відсотків від звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору , збільшеної на суму процентів, розрахованих виходячи з облікової ставки Національного банку України, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його строк;
  • майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача і після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача, виходячи з його технологічної та якісної характеристики.

Нормативне регулювання фінансового лізингу

В Україні відносини лізингу регулюються:

  1. Цивільним Кодексом України;
  2. Господарським Кодексом України (стосовно операцій лізингу між господарюючими суб'єктами);
  3. Закон України «Про фінансовий лізинг» застосовується до такого виду лізингу, як фінансовий;
  4. Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» регулюється оподаткування таких операцій податком на прибуток;
  5. Законом України «Про податок на додану вартість» (щодо оподаткування лізингових операцій податком на додану вартість);
  6. Конвенція УНІДРУА «Про міжнародний фінансовий лізинг» застосовується до операцій міжнародного фінансового лізингу в тому випадку, якщо місця здійснення підприємницької діяльності лізингодавця й лізингоодержувача знаходяться в різних державах і ці держави і держава, в якому знаходиться місце здійснення підприємницької діяльності постачальника, є Договірними державами; або як договір поставки, так і договір лізингу, регулюються законодавством Договірної держави.

Суб'єкти і об'єкти фінансового лізингу

У договорі фінансового лізингу лізингодавцем може виступати тільки юридична особа. Щодо інших учасників лізингових правовідносин законодавчі обмеження не встановлені: лізингоодержувачем і постачальником (продавцем) може бути будь-який, як юридична, так і фізична особа.

Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також цілісні майнові комплекси державних (комунальних) підприємств та їх структурних підрозділів.

Майно, яке є державною (комунальною) власністю, може бути об'єктом лізингу тільки за погодженням з органом, що здійснює управління цим майном.

Залежно від суб'єктів розрізняють внутрішній і міжнародний фінансовий лізинг. Внутрішній лізинг - це лізинг, при якому всі суб'єкти є резидентами країни. Якщо хоча б один суб'єкт є нерезидентом, тоді фінансовий лізинг вважається міжнародним.

Договір фінансового лізингу

Для договорів фінансового лізингу дотримання письмової форми є обов'язковим. Істотними умовами для договору лізингу є:

  • предмет лізингу (об'єкт, який передається в користування);
  • термін, на який надається право використання предмета лізингу;
  • розмір лізингових платежів. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане в лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Крім того, доцільно передбачити в договорі:

  • порядок прийому-передачі предмета лізингу;
  • права та обов'язки сторін;
  • відповідальність сторін, у разі невиконання зобов'язань за договором; розірвання та відмова від договору;
  • страхування об'єкта лізингу;
  • умови ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу;
  • можливість передачі об'єкта в сублізинг і т.п.

Для міжнародних договорів також обов'язкове арбітражне застереження (право якої країни застосовується до даного договору, а також судовий орган, який би розглядав суперечки).

Оподаткування операцій фінансового лізингу

Передача майна у фінансовий лізинг для мети оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому лізингодавець збільшує валові доходи, а в разі передачі у фінансовий лізинг майна, що на момент такого передання перебувало у складі його основних фондів - змінює відповідну групу основних фондів згідно з правилами, визначеними для їх продажу. Одержувач лізингу збільшує відповідну групу основних фондів на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування процентів або комісії, що нараховуються на вартість об'єкта фінансового лізингу відповідно до договору) за наслідками податкового періоду, в якому відбувається така передача.

При нарахуванні лізингового платежу лізингодавець збільшує валові доходи, а одержувач лізингу збільшує валові витрати на ту частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі відсотків або комісії, нарахованої на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу).

У разі, коли в майбутніх податкових періодах лізингоотримувач повертає об'єкт фінансового лізингу лізингодавцю без придбання такого об'єкта у власність, така передача прирівнюється до зворотного продажу лізингоотримувачем такого об'єкта лізингодавцю. І здійснюється за звичайною ціною, що діє на момент такого зворотного продажу, але не менше первісної вартості такого майна, зменшеної на суму нарахованої амортизації.

Що стосується оподаткування податком на додану вартість, то не є об'єктами оподаткування операції з:

  • передачі майна в оперативний лізинг;
  • повернення майна раніше переданого в оперативний лізинг;
  • нарахуванню та сплати комісії у складі лізингового платежу за договорами фінансового лізингу, якщо сума комісії не перевищує подвійну облікову ставку НБУ від вартості об'єкта фінансового лізингу на день її нарахування.

Передача майна у фінансовий лізинг прирівнюється до його постачання і оподатковується на додану вартість.

Читайте також:

Усі статті розділу

Терміново потрібні гроші?