Підбір кредитів:
Валютні правила НБУ лютого 2014: нові правила роботи юросіб з "міжбанком" 13.02.2014
Prosto постанова НБУ № 49, яка набула чинності 7 лютого 2014 року, запровадила ряд обмежень на купівлю валюти, зокрема, для юросіб (за винятком операцій з метою проведення соціальних платежів). Про те, як Нацбанк регулюватиме оборот і купівлю юрособами валюти – розповідає Prostobiz.ua
Шостого лютого 2014 на сайті НБУ було розміщено дві постанови, прийняттю яких не завадила відсутність їх попередньої реєстрації в Міністерстві Юстиції. Вони докорінно поміняли всю фінансову систему країни, вплинувши і на бізнес. З цього моменту курсоутворення відпущене у вільне плавання.
Ще в грудні 2013 року Prostobiz.ua публікував думку про те, що ринковий курс гривні до долара завищений на 15%-20% (120% від 8,23 грн. – приблизно 10 грн.), і це перевищення ціни нацвалюти за 2-3 роки можна анулювати без значних збитків економіці й бізнесу. Схоже, так і відбувається, тільки не за 2-3 роки, а за стільки ж місяців, якщо не тижнів.
Повернемося безпосередньо до «нічних» законодавчих ініціатив шостого лютого, плодом яких стала Постанова 49 «Про заходи щодо діяльності банків і проведення валютних операцій»: Які ж валютні інновації для бізнесу описані в ньому:
1. НБУ запровадив «певні обмеження на переведення в готівку і перекази грошових коштів фізосіб і юросіб в будь-якій валюті в межах суми, яка дорівнює залишкам коштів на їх поточних рахунках на початок операційного дня».
Це означає, що кошти, які надійшли на рахунок протягом дня, недоступні їх власнику, як мінімум, до наступного ранку: їх не можна перевести в готівку або перерахувати на інший рахунок.
Це, в свою чергу, спричинюватиме затримку левової частки платежів – на один день. Винятком стали:
- платежі в бюджет і соціальні фонди;
- виплата заробітних плат, пенсій, стипендій та відрядних.
2. Нацбанк також ввів тимчасові обмеження на купівлю іноземної валюти на міжбанківському ринку за рядом операцій, а саме:
- з метою дострокового погашення кредитів в іноземній валюті за угодами з нерезидентами;
- з метою покриття частини страхових резервів страховиками;
- з метою здійснення інвестицій резидентів країни за кордон.
3. НБУ запровадив обмеження щодо термінів купівлі банками іноземної валюти за дорученнями юридичних осіб і фізосіб-підприємців. Операція проводитиметься на шостий день після резервування потрібної суми в гривні. Зрозуміло, що затримка з купівлею валюти збільшує курсові ризики клієнтів.
Якщо гривня обвалюватиметься, то на багатомільйонних контрактах протягом шести днів бізнес втрачатиме сотні тисяч гривень.
В цілому, НБУ та його територіальні представництва надалі ретельніше перевірятимуть підстави, на яких уповноважені бізнесом банки купують інвалюту на міжбанківському ринку.
Обмеження в сумі поки не застосовуються до юросіб. Почали з фізосіб, яким встановили ліміт на купівлю валюти з метою переказу її за кордон – в еквіваленті 50 тисяч гривень на місяць (5500 доларів за курсом 9,1 грн./дол.).
Серйозність намірів продемонстрував сам голова НБУ Ігор Соркін, взявши на себе обов'язки контролю виконання даної постанови, а також записавши відеозвернення, в якому закликав всіх не піддаватися паніці.
Але, схоже, такі заходи є запізнілими. Всі великі угоди вже здійснені, і вони пройшли в період з 20 січня до 3 лютого 2014 року. Якраз до прийняття «превентивної» постанови.
У свою чергу, представники НБУ стверджують, що прийнятий законодавчий акт має тимчасовий характер, втім, як і решта «валютних обмежень» макрорегулятора, які активно практикуються з осені 2013 року, зокрема для бізнесу.
Нагадаємо, йдеться про Постанову НБУ № 371 від 19 вересня 2013 року, а також зміни до Постанови про обов'язковий продаж валютних надходжень (№ 163). Перше підвищило норми резервування на валютні депозити, зробивши їх ще менш привабливими для вкладників, у порівнянні з гривневими. За допомогою другого розширили вимоги щодо продажу всіх валютних надходжень з-за кордону на користь юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Тоді як раніше така норма поширювалася лише на валютну виручку резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами.
Таким чином, Нацбанк фактично перекриває вільний обіг валюти в країні. На фінансовому ринку України вже спостерігається дефіцит готівкових доларів. Але, на думку ряду експертів, жорсткі заходи НБУ дійсно допоможуть припинити валютні спекуляції на міжбанку, а також сприятимуть стабілізації курсу гривні після переходу до плаваючого курсу.
«Виникає уповільнення звернення, неможливо протягом одного дня купити і перепродати валюту, розкрутити курс, заробити на хвилинних коливаннях. Мабуть, у ситуації, яку ми переживали протягом останніх декількох тижнів, це дуже правильний захід», – вважає Дмитро Зіньков, голови правління Надра Банку.
Чи знизить постанова ризик спекуляцій на валютному ринку міжбанку – ще незрозуміло, а ось чутки про примусову конвертацію валютних депозитів у гривневі знову активізувалися серед вкладників.
Тим часом, НБУ намагається всіма способами підтримати ліквідність банків – про що говорить і тимчасово встановлена нульова ставка резервування за залученими інвалютним кредитами від нерезидентів на термін до 183 днів. Це ще одне з нововведень, прописаних Постановою 49.
Логічним продовженням підтримки банків з боку НБУ, стала Постанова 48 від 6 лютого 2014 року «Про механізм оперативної підтримки ліквідності банків». Нормативний акт покликаний допомогти банкам за допомогою проведення позачергових тендерів рефінансування строком до 360 днів, в разі масового відтоку строкових депозитів фізосіб.
Примітним є те, що й у цій постанові не обійшлося без згадки таких дефіцитних і цінних на сьогодні інвалют. Адже забезпеченням в процесі рефінансування можуть виступити лише два види застави:
- іноземна валюта: долар США, євро, англійський фунт, японська ієна, швейцарський франк;
- державні облігації.
Вартість «екстреної допомоги» від НБУ не така вже маленька – 19,5% річних (обсяг потрійної облікової ставки). Цікаво, що так звані стабілізаційні кредити рефінансування були прописані ще за результатами фінансової кризи 2008 року. Але з тих часів і понині НБУ застосовував як інструменти підтримки рівня ліквідності банків, насамперед, овернайти й короткотермінові тендери.
Обновлено: 13.02.2014
Автор: Оксана Ярмак